Сторінка психолога
Як зупинити насильство, що відбувається в школі (поза школою)
1. Ігноруй, не відповідай емоційно, не «танцюй під дудку» аб'юзера.
2. Дай агресору можливість зупинитися (наприклад: «Якщо ти не зупинишся, я буду змушений все розповісти дорослим»).
3. Залиш цю ситуацію, піди від неї в інше місце (наприклад, зміни свій маршрут). Це не ознака слабкості!
4. Попроси допомоги. Це не ознака слабкості чи боягузтва! Ти захищаєш себе, своє здоров’я, своє життя!
5. Якщо пункт 1 не спрацював, переходь до 2, якщо і він не спрацював, переходь до 3, далі – сміливо до наступного.
6. Зберігай рівновагу і спокій!!! Ти маєш право захищати себе!!!
Яніна Володимирівна Даценко
Шкільний психолог
Рекомендації дорослим (батькам, вчителям) як допомогти дітям зрозуміти свої почуття:
• дайте дитині додаткову підтримку, підбадьорте її та будьте чуйні, терпимі, коли вона перебуває у стресовому стані, адже діти показують свої страждання та хвилювання за допомогою різної поведінки – надчутливою, замкненої, пустотливою;
• будьте чуйні до почуттів, які виражає дитина словесно та іншим шляхом;
• допоможіть дитям навчитися казати про свої почуття замість того, щоб дитина просто замкнулася;
• навчіть вирішувати проблеми словесно, а не фізично; методом знаходження кращих способів для того, щоб впоратися з ситуацією;
• допоможіть дітям заспокоюватись самостійно, коли вони прикро вражені. Наприклад, іноді діти старшого віку необхідно просто більше часу побути на одинці, тоді як молодші діти мають потребу в чутливій близкості з рідними;
• проводьте співбесіди про почуття дитини, проектуючи ситуацію, яка його засмучує, на себе, виражаючи Ваші власні почуття (наприклад, «Мені стає сумно, коли я сперечаюся зі своїми друзями, можливо, тобі також»);
• переконайте дитину, що у всіх дітей виникають почуття за певних обставин (наприклад, «Іноді діти лякаються і це нормально», «якщо щось не працює, це тебе дратує», «коли тебе дражнять, ти ображаєшся»);
• діти молодшого віку потребують допомоги, щоб навчитися відмічати свої почуття. Це допомагає їм ввійти в емоції, біль, точно розпізнати їх та правильно впоратися з ними.
• (наприклад, «Думаю, що ти плачеш тому, що ти стомився(лась), «Я знаю, що діти відібрали твій м’яч, і це тебе прикро вразило»);
• іноді дітям легше відповісти на коментар, ніж на пряме питання, якщо щось не так ( наприклад, «Сашко, ти виглядаєш дещо засмученим. Напевно, ти думаєш про свою мамусю…»);
• буває так, що дітям легше коментувати почуття дитини в контексті почуттів більшості дітей ( наприклад, «Більшості дітей стає моторошно та сумно, коли іхній татусь та мама сваряться», «мабуть, всі діти ображаються та страждають, коли на них кричать, обзивають або не хочуть спілкуватися»).
Поради батькам, які прагнуть вберегти своїх дітей від насилля:
- Прагніть до активних контактів із учителями своєї дитини;
- Більше розмовляйте зі своєю дитиною про школу. Розпитуйте її, коли чуєте про випадки насилля серед учнів або коли ваша дитина приходить зі слідами ушкоджень. З’ясуйте у школі, як там ставляться до насилля серед учнів;
- Потурбуйтесь, щоб виявлене насилля не замовчувалось і не татуювалось ( в разі
потреби звертайтеся до міліції;
- Говоріть зі своєю дитиною про небезпеку насилля та його наслідки для жертви. Поясніть їй, що не є боягузтвом уникати сутичок, відчувши загрозу, так само як не є хоробрістю погрожувати іншому чи влаштовувати фізичні розправи;
- Обговорюйте зі своєю дитиною враження від телепередач або фільмів, які вона переглянула;
- Звертайте увагу на те, з ким ваша дитина проводить вільний час. Запрошуйте друзів і шкільних товаришів своєї дитини до себе додому, щоб мати змогу ближче
познайомитися з ними;
- Потурбуйтеся, щоб ваша дитина своєчасно навчилась користуватися грошима. Якщо вам стало відомо, що у неї раптово виникли проблеми з грошима або з’явились нові речі, яких не можна було придбати за виділені їм кишенькові гроші, негайно вживайте заходів. Обидва випадки можуть вказувати на крадіжку чи вимагання. Ваша дитина може бути як жертвою, так і злочинцем. Потурбуйтесь, щоб дитина не брала із собою до школи великих сум грошей та цінних речей: це може стати мимовільним приводом для крадіжки та вимагання.
Дитина не може відкрито виразити свої справжні почуття в сім’ї, тому що або до неї просто нікому немає діла, або за цим на неї чекатиме покарання. Врешті – решт, вона втрачає цю навичку – виявляти свої справжні почуття. Дієві тільки негативні почуття – вони привертають увагу, піднімають авторитет - тому тільки їх і варто проявляти
Унаслідок цього дитина:
- або приховує свої почуття в сім’ї, знаходячи їм вихід на вулиці, у школі;
- або керується принципом – мовчи, терпи і принижуйся.
У сім’ях, де у стосунках із дітьми переважають:
- контролювання;
- нехтування дитячими потребами;
- тиск;
- приниження один одного
Дитина може вирости агресивною або такою, що не зможе відстояти себе.
Тому ми повинні частіше думати про те, кого ми хочемо виховати.
Ми весь час повинні пам’ятати, що дитина – це наше дзеркало.
Пам’ятайте !
У сім’ї дитина пізнає, як взаємодіяти з іншими людьми, як ставитися до себе і до оточення, як упоратися з труднощами.
Які «уроки» може отримати дитина, що потерпає від домашнього насильства?
Діти, які були жертвами насильства, засвоюють, що:
1. Насильство – це засіб розв’язування конфліктів або отримання бажаного.
Цю навичку вони переносять у навколишнє середовище: спочатку в дитячий садок і школу, потім у дружні і близькі стосунки, а потім у свою сім’ю та на своїх дітей.
2. Негативні форми поведінки в суспільстві – найвпливовіші.
Вони отримують упевненість, що тиск і агресія приводять до бажаного результату, і не шукають інших способів взаємодії з іншими людьми. Вони не знають, що можна домогтися бажаного, не обмежуючи прав іншого.
3. Довіряти людям, і особливо дорослим, - небезпечно.
У своїх сім’ях вони не мають прикладу позитивних стосунків. Тому їм важко встановити близькі стосунки з іншими людьми. Вони не спроможні розуміти почуття інших людей.
4. Свої почуття й потреби не можна виражати відкрито.
Презентація "Збереження та зміцнення психічного здоров’я педагога, під час дистанційного навчання.""
Про пріоритетні напрями роботи психологічної служби у системі освіти у 2023/2024 навчальному році