19 березня, відзначає свій 95-й день народження видатна українська поетеса, дисидентка, шістдесятниця і письменниця – Ліна Костенко

Свій перший вірш Ліна опублікувала у 1946 році в дитячій газеті «Зірка», а за рік до цього (1945) вона передала рукописну збірку своїх поезій Павлу Тичині.

Ім’я Ліни Костенко вшановується не лише в Україні, а й за її межами. У 2015 році мала планета Сонячної системи № 290127 отримала назву #Лінакостенко. Вона є лауреаткою Шевченківської премії, Премії Антоновичів, Ордену Почесного легіону і номінантка на Нобелівську премію з літератури.

Поетеса є незаперечним авторитетом для українців, вона ніколи не поступалась перед нечесною владою, можна сказати, що письменниця стала символом незламності та сили духу для кількох поколінь українців.

Крила

А й правда, крилатим ґрунту не треба.

Землі немає, то буде небо.

Немає поля, то буде воля.

Немає пари, то будуть хмари.

В цьому, напевно, правда пташина…

А як же людина? А що ж людина?

Живе на землі. Сама не літає.

А крила має. А крила має!

Вони, ті крила, не з пуху-пір’я,

А з правди, чесноти і довір’я.

У кого – з вірності у коханні.

У кого – з вічного поривання.

У кого – з щирості до роботи.

У кого – з щедрості на турботи.

У кого – з пісні, або з надії,

Або з поезії, або з мрії.

Людина нібито не літає…

А крила має. А крила має!